блищак
БЛИЩА́К, а́, ч.
Світляк.
Блищаками блимають в тайзі вовчі та рисячі очі (З. Тулуб);
* У порівн. З-під них [весел] скакали вогні. Дрібні, маленькі, зелені, як блищаки в петрівчані ночі (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)БЛИЩА́К, а́, ч.
Світляк.
Блищаками блимають в тайзі вовчі та рисячі очі (З. Тулуб);
* У порівн. З-під них [весел] скакали вогні. Дрібні, маленькі, зелені, як блищаки в петрівчані ночі (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)