блищання

БЛИЩА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. блища́ти.

Південь почувався в бадьорому й п'яному подихові вулиць і в яскравому блищанні зір (Ю. Яновський);

Блищання бляхи.

Значення в інших словниках

1. блищання — блища́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. блищання — -я, с. Дія за знач. блищати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блищання — БЛИЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. блища́ти. Південь почувався в бадьорому й п’яному подихові вулиць і в яскравому блищанні зір (Ю. Янов., II, 1958, 119); Блищання бляхи.  Словник української мови в 11 томах