блись

БЛИСЬ, невідм., розм. Уживається як присудок за знач. бли́снути 1.

Він дивився, як мама шиє. Голка все блись, блись… (Л. Укр., III, 1952, 488);

Очі в тебе — наче плеса, що на сонці — тільки блись (Тич., II, 1957, 168).

Значення в інших словниках

1. блись — блись присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. блись — незм., невідм., розм. Уживається як присудок за знач. блиснути 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блись — БЛИСЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. бли́снути 1. Він дивився, як мама шиє. Голка все блись, блись... (Леся Українка); Очі в тебе – наче плеса, що на сонці – тільки блись (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
4. блись — Блись меж., выражающее блескъ, сверканіе. Ось розгулялося і сонце з хмари блись! Греб. 376. Вона сердешна туди, сюди, блись, блись очицями. Греб. 403.  Словник української мови Грінченка