блукаючий
БЛУКА́ЮЧИЙ, а, е.
Який блукає.
Блукаючий погляд Володі впав на дзвін біля капітанської рубки (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)БЛУКА́ЮЧИЙ, а, е.
Який блукає.
Блукаючий погляд Володі впав на дзвін біля капітанської рубки (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)