блідуватий

БЛІДУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи, злегка блідий (у 1–3 знач.).

Настуся була гарна, але трохи блідувата, ніби втомлена (І. Нечуй-Левицький);

На блідуватих запалих щоках Павлуші зайнявся рум'янець (Яків Баш);

Блідувате сяйво колишеться по воді, зрідка освітлюючи вербові котики і пучки трави (М. Стельмах);

Креатив партійців дещо блідуватий – з десяток наметів на центральній площі Сімферополя, плакати з невибагливими гаслами (з газ.).

Значення в інших словниках

1. блідуватий — блідува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. блідуватий — -а, -е. Трохи, злегка блідий (у 1-3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блідуватий — див. блідий  Словник синонімів Вусика
4. блідуватий — Блідува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. блідуватий — БЛІДУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий (у 1-3 знач.). Настуся була гарна, але трохи блідувата, ніби втомлена (Н.-Лев., IV, 1956, 226); На блідуватих запалих щоках Павлуші зайнявся рум’янець (Баш, Вибр., 1948, 71).  Словник української мови в 11 томах
6. блідуватий — Блідуватий, -а, -е Блѣдноватый. Левиц. І. Кс. 5. Листя дрібчасте, як на ясенові, тільки блідуватіше. Конст. у.  Словник української мови Грінченка