Великий тлумачний словник сучасної мови

блідуватий

блідува́тий

-а, -е.

Трохи, злегка блідий (у 1-3 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. блідуватий — блідува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. блідуватий — БЛІДУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий (у 1–3 знач.). Настуся була гарна, але трохи блідувата, ніби втомлена (І. Нечуй-Левицький); На блідуватих запалих щоках Павлуші зайнявся рум'янець (Яків Баш); Блідувате сяйво колишеться по воді...  Словник української мови у 20 томах
  3. блідуватий — див. блідий  Словник синонімів Вусика
  4. блідуватий — Блідува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. блідуватий — БЛІДУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий (у 1-3 знач.). Настуся була гарна, але трохи блідувата, ніби втомлена (Н.-Лев., IV, 1956, 226); На блідуватих запалих щоках Павлуші зайнявся рум’янець (Баш, Вибр., 1948, 71).  Словник української мови в 11 томах
  6. блідуватий — Блідуватий, -а, -е Блѣдноватый. Левиц. І. Кс. 5. Листя дрібчасте, як на ясенові, тільки блідуватіше. Конст. у.  Словник української мови Грінченка