Значення в інших словниках
-
блідота —
блідо́та іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
блідота —
БЛІДО́ТА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що блі́дість. Місяць навівав на її вид ідеальну блідоту, сховав гарячий рум'янець на щоках (І. Нечуй-Левицький); Виплакані червоні очі блищали хворобливим блиском, а непомірний шар пудри блідотою відтіняв густі, рівні брови (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах
-
блідота —
БЛІДО́ТА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що блі́дість. Місяць навівав на її вид ідеальну блідоту, сховав гарячий рум’янець на щоках (Н.-Лев., І, 1956, 359); Виплакані червоні очі блищали хворобливим блиском, а непомірний шар пудри блідотою відтіняв густі, рівні брови (Ле, Міжгір’я, 1953, 323).
Словник української мови в 11 томах
-
блідота —
Блідота, -ти ж. Блѣднота, блѣдность.
Словник української мови Грінченка