блідота

БЛІДО́ТА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що блі́дість.

Місяць навівав на її вид ідеальну блідоту, сховав гарячий рум’янець на щоках (Н.-Лев., І, 1956, 359);

Виплакані червоні очі блищали хворобливим блиском, а непомірний шар пудри блідотою відтіняв густі, рівні брови (Ле, Міжгір’я, 1953, 323).

Значення в інших словниках

1. блідота — блідо́та іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. блідота — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що блідість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блідота — БЛІДО́ТА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що блі́дість. Місяць навівав на її вид ідеальну блідоту, сховав гарячий рум'янець на щоках (І. Нечуй-Левицький); Виплакані червоні очі блищали хворобливим блиском, а непомірний шар пудри блідотою відтіняв густі, рівні брови (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. блідота — Блідота, -ти ж. Блѣднота, блѣдность.  Словник української мови Грінченка