блідолиций
БЛІДОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має бліде лице.
І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняються (Мирний, IV, 1955, 296);
Всюди сновигали блідолиці актори (Ільч., Серце жде, 1939, 446).
Словник української мови (СУМ-11)БЛІДОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має бліде лице.
І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняються (Мирний, IV, 1955, 296);
Всюди сновигали блідолиці актори (Ільч., Серце жде, 1939, 446).
Словник української мови (СУМ-11)