Словник української мови у 20 томах

блідолиций

БЛІДОЛИ́ЦИЙ, я, е.

Який має бліде лице.

І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняються (Панас Мирний);

Всюди сновигали блідолиці актори (О. Ільченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. блідолиций — блідоли́ций прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. блідолиций — -я, -е. Який має бліде лице.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блідолиций — див. білолиций  Словник чужослів Павло Штепа
  4. блідолиций — див. блідий  Словник синонімів Вусика
  5. блідолиций — Блідоли́ций, -ця, -це; -цього, -цьої  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. блідолиций — БЛІДОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має бліде лице. І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняються (Мирний, IV, 1955, 296); Всюди сновигали блідолиці актори (Ільч., Серце жде, 1939, 446).  Словник української мови в 11 томах
  7. блідолиций — Блідолиций, -а, -е Блѣднолицый. Желех.  Словник української мови Грінченка