бовтання
БО́ВТАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. бо́втати і бо́втатися.
Та щука не чекала бовтання. Почувши наш голос, вона, як стріла, рушила просто на мене (І. Франко);
Шум, галас, бовтання і молодечі викрики знімались над ставом (А. Іщук).
Словник української мови (СУМ-20)