богоборчий

БОГОБО́РЧИЙ, а, е.

Прикм. до богобо́рець і богобо́рство.

І в пресі, і в суспільстві розпалювалися богоборчі суперечки. Булгаков спроеціював їх у першому розділі “Майстра і Маргарити” (з газ.);

Богоборчий молох радянської доби не минув Святих Гір. Преображенський храм було знищено (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. богоборчий — богобо́рчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. богоборчий — -а, -е. Стос. до богоборства.  Великий тлумачний словник сучасної мови