богобоязкий
БОГОБОЯЗКИ́Й, а́, е́.
Те саме, що богобоязли́вий.
[Храпко:] Це то та тиха, богобоязка [Дуня], а нищечком .. проти мене замишляєш!.. (Панас Мирний);
Траплялося й так, що запорожці обирали священика з-поміж себе, аби був письменний та богобоязкий (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)