богоборчий

богобо́рчий

-а, -е.

Стос. до богоборства.

Значення в інших словниках

1. богоборчий — богобо́рчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. богоборчий — БОГОБО́РЧИЙ, а, е. Прикм. до богобо́рець і богобо́рство. І в пресі, і в суспільстві розпалювалися богоборчі суперечки. Булгаков спроеціював їх у першому розділі “Майстра і Маргарити” (з газ.); Богоборчий молох радянської доби не минув Святих Гір. Преображенський храм було знищено (з Інтернету).  Словник української мови у 20 томах