богохульний
БОГОХУ́ЛЬНИЙ, а, е.
Який виявляє богохульство; пройнятий богохульством.
Розсердився ж Зевс на богохульних Титанів божевільного письменства (П. Куліш);
Він намагавсь інколи молитись, але з уст його гордії богохульні речі лились (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)