богохульний
БОГОХУ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Який виявляє богохульство; пройнятий богохульством.
Він намагавсь інколи молитись, але з уст його гордії богохульні речі лились (Фр., X, 1954, 376).
Словник української мови (СУМ-11)БОГОХУ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Який виявляє богохульство; пройнятий богохульством.
Він намагавсь інколи молитись, але з уст його гордії богохульні речі лились (Фр., X, 1954, 376).
Словник української мови (СУМ-11)