Значення в інших словниках
-
богохульний —
-а, -е, заст. Який виявляє богохульство; пройнятий богохульством.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
богохульний —
БОГОХУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який виявляє богохульство; пройнятий богохульством. Розсердився ж Зевс на богохульних Титанів божевільного письменства (П. Куліш); Він намагавсь інколи молитись, але з уст його гордії богохульні речі лились (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
богохульний —
БОГОХУ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Який виявляє богохульство; пройнятий богохульством. Він намагавсь інколи молитись, але з уст його гордії богохульні речі лились (Фр., X, 1954, 376).
Словник української мови в 11 томах