богохульник
БОГОХУ́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто лає, зневажає Бога і релігійні догмати.
– Отруїли кляті [ченці] та потім і кажуть, що Бог скарав богохульників (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)БОГОХУ́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто лає, зневажає Бога і релігійні догмати.
– Отруїли кляті [ченці] та потім і кажуть, що Бог скарав богохульників (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)