божественний
БОЖЕ́СТВЕННИЙ, а, е.
1. (з великої літери). Прикм. до Божество́ 1.
Повсякденні свої інтереси прості люди .. вважали по скромності недостойними Божественного втручання (О. Довженко).
2. Прикм. до божество́ 2.
– Вічна пам'ять імператору Іоанну, – долинув у світлицю гучний крик, – нехай живуть божественні імператори Василь і Костянтин!.. (С. Скляренко).
3. Пов'язаний з релігією; церковний.
Раніше він лише зимою заглядав у божественні книги (М. Стельмах).
4. Надзвичайно гарний; чудовий.
– Божественна поезія! високі думи! – говорили разом Дашкович і Радюк (І. Нечуй-Левицький);
В любові тріумфує над чорною тьмою світ – сонячний, прекрасний, божественний світ (І. Багряний);
– Го-го-го-го! – розкрилив руки й собі Капніст. – Прекрасний дощ, божественний (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)