1. Словник української мови у 20 томах

божественний

БОЖЕ́СТВЕННИЙ, а, е.

1. (з великої літери). Прикм. до Божество́ 1.

Повсякденні свої інтереси прості люди .. вважали по скромності недостойними Божественного втручання (О. Довженко).

2. Прикм. до божество́ 2.

– Вічна пам'ять імператору Іоанну, – долинув у світлицю гучний крик, – нехай живуть божественні імператори Василь і Костянтин!.. (С. Скляренко).

3. Пов'язаний з релігією; церковний.

Раніше він лише зимою заглядав у божественні книги (М. Стельмах).

4. Надзвичайно гарний; чудовий.

– Божественна поезія! високі думи! – говорили разом Дашкович і Радюк (І. Нечуй-Левицький);

В любові тріумфує над чорною тьмою світ – сонячний, прекрасний, божественний світ (І. Багряний);

– Го-го-го-го! – розкрилив руки й собі Капніст. – Прекрасний дощ, божественний (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божественний — боже́ственний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. божественний — (богів) божий, божеський, поет. святобожий, р. бозький, божистий; (як міра вияву) БОГОРІВНИЙ, ЧУДОВИЙ, БЛИСКУЧИЙ; (- книги) духовний, церковний, релігійний, святий. Словник синонімів Караванського
  3. божественний — [божествеин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. божественний — -а, -е. 1》 Прикм. до божество 1). 2》 Пов'язаний з релігією; церковний. 3》 заст. Надзвичайно гарний; чудовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. божественний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  6. божественний — ПРЕКРАСНИЙ (який задовольняє найвищі вимоги, відзначається надзвичайними якостями серед інших потрібних; надзвичайно добрий), ЧУДО́ВИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ рідше, ЧУДО́ВНИЙ рідше, ДОСКОНА́ЛИЙ, ВІДМІ́ННИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ, НЕПЕРЕВЕ́РШЕНИЙ, ІДЕА́ЛЬНИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ... Словник синонімів української мови
  7. божественний — Божестве́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. божественний — БОЖЕ́СТВЕННИЙ, а, е. 1. Прикм. до божество́ 1. Повсякденні свої інтереси прості люди.. вважали по скромності недостойними божественного втручання (Довж., Зач. Десна, 1957, 465); Щоб захистити ідею божественного створення світу, деякі ідеалісти.. Словник української мови в 11 томах
  9. божественний — Божественний, -а, -е Божественный. Усю утреню божественную вислухає. Чуб. V. 848. Словник української мови Грінченка