божественний

ПРЕКРАСНИЙ (який задовольняє найвищі вимоги, відзначається надзвичайними якостями серед інших потрібних; надзвичайно добрий), ЧУДО́ВИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ рідше, ЧУДО́ВНИЙ рідше, ДОСКОНА́ЛИЙ, ВІДМІ́ННИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ, НЕПЕРЕВЕ́РШЕНИЙ, ІДЕА́ЛЬНИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ, ПЕРШОКЛА́СНИЙ, ПЕРШОСО́РТНИЙ розм., ПЕРШОРЯ́ДНИЙ розм., ПЕРШОРОЗРЯ́ДНИЙ розм. рідше, ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм., ЗНАМЕНИ́ТИЙ розм., БОЖЕ́СТВЕННИЙ заст., поет. Книжечки Ваші, — дорогий подарунок, — дістав і прочитав. Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив (М. Коцюбинський); Під аркою чудова акустика, хоч концерти влаштовуй... (О. Гончар); — Як його звати, те містечко біля Мілана, куди ви мали поїхати? — Монца. Там чудесна природа (Ю. Яновський); — І як ніхто досі не бачив сього чудовного місця? — думалося йому (Панас Мирний); Проста й разом досконала манера писання обіцяли дати в його (В. Чумака) особі першорядного поета (В. Еллан); — Ми певні: і з дівчат з середньою освітою можуть вийти відмінні працівниці лабораторій, кращі за ваших магістрів (Ю. Шовкопляс); Коло коней він умів ходити добре, і стрілець з нього був незрівнянний (І. Франко); Чудова, неперевершена своєю красою старовинна Софіївка в Умані (з газети); Якби не гадюки, то Буркут був би ідеальним місцем пробування для мене (Леся Українка); Лекції Костомарова перетворювалися на блискучі імпровізації, засновані на чудовому знанні матеріалу (з журналу); Вона зіграла роль, як першокласна актриса (І. Ле); Їх на лаві вже до сотні, Та стають нові й нові Чисті, рівні, першосортні Миски, глечики (П. Дорошко); — Знаменита юшка із свіжого коропа, сьогодні ось тут наловили, — зачерпнув він великою ложкою з казанка юшки в тарілку (Г. Коцюба); Тарасові й тепер, у тишині сонних вулиць, ніби вчувався співучий голос божественного негра (О. Ільченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божественний — боже́ственний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. божественний — (богів) божий, божеський, поет. святобожий, р. бозький, божистий; (як міра вияву) БОГОРІВНИЙ, ЧУДОВИЙ, БЛИСКУЧИЙ; (- книги) духовний, церковний, релігійний, святий. Словник синонімів Караванського
  3. божественний — [божествеин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. божественний — -а, -е. 1》 Прикм. до божество 1). 2》 Пов'язаний з релігією; церковний. 3》 заст. Надзвичайно гарний; чудовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. божественний — БОЖЕ́СТВЕННИЙ, а, е. 1. (з великої літери). Прикм. до Божество́ 1. Повсякденні свої інтереси прості люди .. вважали по скромності недостойними Божественного втручання (О. Довженко). 2. Прикм. до божество́... Словник української мови у 20 томах
  6. божественний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  7. божественний — Божестве́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. божественний — БОЖЕ́СТВЕННИЙ, а, е. 1. Прикм. до божество́ 1. Повсякденні свої інтереси прості люди.. вважали по скромності недостойними божественного втручання (Довж., Зач. Десна, 1957, 465); Щоб захистити ідею божественного створення світу, деякі ідеалісти.. Словник української мови в 11 томах
  9. божественний — Божественний, -а, -е Божественный. Усю утреню божественную вислухає. Чуб. V. 848. Словник української мови Грінченка