божественний
боже́ственний
-а, -е.
1》 Прикм. до божество 1).
2》 Пов'язаний з релігією; церковний.
3》 заст. Надзвичайно гарний; чудовий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- божественний — боже́ственний прикметник Орфографічний словник української мови
- божественний — (богів) божий, божеський, поет. святобожий, р. бозький, божистий; (як міра вияву) БОГОРІВНИЙ, ЧУДОВИЙ, БЛИСКУЧИЙ; (- книги) духовний, церковний, релігійний, святий. Словник синонімів Караванського
- божественний — [божествеин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- божественний — БОЖЕ́СТВЕННИЙ, а, е. 1. (з великої літери). Прикм. до Божество́ 1. Повсякденні свої інтереси прості люди .. вважали по скромності недостойними Божественного втручання (О. Довженко). 2. Прикм. до божество́... Словник української мови у 20 томах
- божественний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
- божественний — ПРЕКРАСНИЙ (який задовольняє найвищі вимоги, відзначається надзвичайними якостями серед інших потрібних; надзвичайно добрий), ЧУДО́ВИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ рідше, ЧУДО́ВНИЙ рідше, ДОСКОНА́ЛИЙ, ВІДМІ́ННИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ, НЕПЕРЕВЕ́РШЕНИЙ, ІДЕА́ЛЬНИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ... Словник синонімів української мови
- божественний — Божестве́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- божественний — БОЖЕ́СТВЕННИЙ, а, е. 1. Прикм. до божество́ 1. Повсякденні свої інтереси прості люди.. вважали по скромності недостойними божественного втручання (Довж., Зач. Десна, 1957, 465); Щоб захистити ідею божественного створення світу, деякі ідеалісти.. Словник української мови в 11 томах
- божественний — Божественний, -а, -е Божественный. Усю утреню божественную вислухає. Чуб. V. 848. Словник української мови Грінченка