1. Словник української мови в 11 томах

божественний

БОЖЕ́СТВЕННИЙ, а, е.

1. Прикм. до божество́ 1.

Повсякденні свої інтереси прості люди.. вважали по скромності недостойними божественного втручання (Довж., Зач. Десна, 1957, 465);

Щоб захистити ідею божественного створення світу, деякі ідеалісти.. висунули теорію про безперервне виникнення матерії з "нічого" (Наука.., 5, 1958, 58).

2. Пов’язаний з релігією; церковний.

Раніше він лише зимою заглядав у божественні книги (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 170).

3. заст. Надзвичайно гарний; чудовий.

— Божественна поезія! високі думи! — говорили разом Дашкович і Радюк (Н.-Лев., І, 1956, 558).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божественний — боже́ственний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. божественний — (богів) божий, божеський, поет. святобожий, р. бозький, божистий; (як міра вияву) БОГОРІВНИЙ, ЧУДОВИЙ, БЛИСКУЧИЙ; (- книги) духовний, церковний, релігійний, святий. Словник синонімів Караванського
  3. божественний — [божествеин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. божественний — -а, -е. 1》 Прикм. до божество 1). 2》 Пов'язаний з релігією; церковний. 3》 заст. Надзвичайно гарний; чудовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. божественний — БОЖЕ́СТВЕННИЙ, а, е. 1. (з великої літери). Прикм. до Божество́ 1. Повсякденні свої інтереси прості люди .. вважали по скромності недостойними Божественного втручання (О. Довженко). 2. Прикм. до божество́... Словник української мови у 20 томах
  6. божественний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  7. божественний — ПРЕКРАСНИЙ (який задовольняє найвищі вимоги, відзначається надзвичайними якостями серед інших потрібних; надзвичайно добрий), ЧУДО́ВИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ рідше, ЧУДО́ВНИЙ рідше, ДОСКОНА́ЛИЙ, ВІДМІ́ННИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ, НЕПЕРЕВЕ́РШЕНИЙ, ІДЕА́ЛЬНИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ... Словник синонімів української мови
  8. божественний — Божестве́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. божественний — Божественний, -а, -е Божественный. Усю утреню божественную вислухає. Чуб. V. 848. Словник української мови Грінченка