божественний
БОЖЕ́СТВЕННИЙ, а, е.
1. Прикм. до божество́ 1.
Повсякденні свої інтереси прості люди.. вважали по скромності недостойними божественного втручання (Довж., Зач. Десна, 1957, 465);
Щоб захистити ідею божественного створення світу, деякі ідеалісти.. висунули теорію про безперервне виникнення матерії з "нічого" (Наука.., 5, 1958, 58).
2. Пов’язаний з релігією; церковний.
Раніше він лише зимою заглядав у божественні книги (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 170).
3. заст. Надзвичайно гарний; чудовий.
— Божественна поезія! високі думи! — говорили разом Дашкович і Радюк (Н.-Лев., І, 1956, 558).
Словник української мови (СУМ-11)