Словник української мови у 20 томах

бойкен

БО́ЙКЕН, у, ч.

1. Зимовий сорт яблуні.

Садовод подає нам свій бінокль і вказує на ряди цвітіння – білого, біло-рожевого і рожевого – і каже: – Антонівка, бойкен, кальвіль сніжний... (Ю. Смолич);

Бойкен – стародавній сорт яблуні, поширений у південних і південно-західних районах України (з наук. літ.).

2. Плід цього дерева, велике світло-жовте кисло-солодке яблуко.

Смачний бойкен.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бойкен — бо́йкен іменник чоловічого роду сорт яблуні  Орфографічний словник української мови
  2. бойкен — -у, ч. 1》 Зимовий сорт яблуні. 2》 збірн. Плоди цієї яблуні – великі світло-жовті, кисло-солодкі яблука.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бойкен — БО́ЙКЕН, у, ч. 1. Зимовий сорт яблуні. Бойкен — стародавній зимовий сорт яблуні.. Досить поширений у південних і південно-західних районах УРСР (Виробн. енц. сад.  Словник української мови в 11 томах