бойкен
БО́ЙКЕН, у, ч.
1. Зимовий сорт яблуні.
Садовод подає нам свій бінокль і вказує на ряди цвітіння – білого, біло-рожевого і рожевого – і каже: – Антонівка, бойкен, кальвіль сніжний... (Ю. Смолич);
Бойкен – стародавній сорт яблуні, поширений у південних і південно-західних районах України (з наук. літ.).
2. Плід цього дерева, велике світло-жовте кисло-солодке яблуко.
Смачний бойкен.
Словник української мови (СУМ-20)