боронитися
БОРОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, недок.
Обороняти, захищати себе від кого-, чого-небудь; оборонятися.
Маруся не з гніву так чи так боронилася, а тільки з самого сорому (Марко Вовчок);
– Даремно він боронився – ворогів було багато (І. Франко);
Лежу самотна в накритті важкому, від холоду, чим можу, боронюся (Леся Українка);
Коли ж його [Залєтаєва] дуже допікали, .. він боронився (В. Винниченко);
Хлопцеві ніяк було боронитися, він навіть не міг підняти для захисту руки (А. Хижняк);
Молода захищається від намітки, борониться руками, плаче і тричі зриває з голови намітку, кидаючи її до порога (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)