боронитися
БОРОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, недок. Обороняти, захищати себе від кого-, чого-небудь; оборонятися.
Маруся не з гніву так чи так боронилася, а тільки з самого сорому (Вовчок, І, 1955, 381);
— Даремно він боронився — ворогів було багато (Фр., IV, 1950, 112);
Лежу самотна в накритті важкому, від холоду, чим можу, боронюся (Л. Укр., І, 1951, 312);
Хлопцеві ніяк було боронитися, він навіть не міг підняти для захисту руки (Хижняк, Тамара, 1959, 37).
Словник української мови (СУМ-11)