бочівка
БОЧІ́ВКА, и, ж., діал.
Бочка, діжка.
Заходилася [Меланія] .. укладати заховане під сидінням добро: горщик з топленим маслом, бочівку з бринзою (Ірина Вільде);
Під хатою, у пивниці .. є в нас ще одна, і то чимала бочівка доброго сухого пороху (Б. Лепкий);
Буряки квасили, порізавши соломкою і заливши водою, у дерев'яних бочівках або горщиках (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Пан директор .. колишеться, як бочівка, коридором (Марко Черемшина).
Словник української мови (СУМ-20)