бравий

БРА́ВИЙ, а, е.

1. Який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю.

Який то він бравий, який красивий, який проворний (Г. Квітка-Основ'яненко);

Високого зросту [Максим].., бравий, широкоплечий, як з заліза збитий (Панас Мирний);

Хлопці ж які, неспокійні та браві, В очі поглянеш – аж сяють до дна (А. Малишко);

// Гарний, ставний.

В Орисиній уяві раптом виріс бравий, як намальований, січовий лицар у дорогому червоному жупані (С. Черкасенко);

// рідко. Молодецький, хвацький.

Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами й форменими ґудзиками – все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого (О. Довженко);

Не стільки змінила його ота брава з червоним денцем кубанка.., скільки змінився він внутрішньо (О. Гончар).

2. діал. Добрий, якісний.

Є і пиво, і мед бравий, І ренського [рейнського] вволю (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. бравий — (який відзначається сміливістю, жвавістю, бадьорістю) бадьористий, хвацький, молодецький.  Словник синонімів Полюги
2. бравий — бра́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. бравий — -а, -е. Який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю. || Гарний, ставний. || рідко. Молодецький, хвацький. || діал. Добрий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бравий — 1. голінний, зважний, зважливий, хоробрий 2. це гарний  Словник чужослів Павло Штепа
5. бравий — див. жвавий; спритний  Словник синонімів Вусика
6. бравий — БРА́ВИЙ (який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, ХВА́ЦЬКИЙ розм., ГОЛІ́ННИЙ розм., МОЛОДЦЮВА́ТИЙ рідше. — В неї ж наречений є, — нагадує Ганна Остапівна. — Та ще такий бравий, з мотоциклом (О.  Словник синонімів української мови
7. бравий — БРА́ВИЙ, а, е. Який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю. Який то він бравий, який красивий, який проворний (Кв.-Осн., II, 1956, 432); Хлопці ж які, неспокійні та браві, В очі поглянеш — аж сяють Високого зросту [Максим]..  Словник української мови в 11 томах