брандмайор
БРАНДМАЙО́Р, а, ч., іст.
Начальник усіх пожежних частин міста.
Пожежними частинами міста керував брандмайор, який службово підпорядковувався старшому поліцмейстеру (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)БРАНДМАЙО́Р, а, ч., іст.
Начальник усіх пожежних частин міста.
Пожежними частинами міста керував брандмайор, який службово підпорядковувався старшому поліцмейстеру (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)