Великий тлумачний словник сучасної мови

брандмайор

брандмайо́р

-а, ч., іст.

У Росії – поліцейський чиновник, начальник усіх пожежних частин столичного або губернського міста.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. брандмайор — брандмайо́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. брандмайор — БРАНДМАЙО́Р, а, ч., іст. Начальник усіх пожежних частин міста. Пожежними частинами міста керував брандмайор, який службово підпорядковувався старшому поліцмейстеру (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. брандмайор — Брандмайо́р, -ра; -йо́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)