брандмайор
брандмайо́р
-а, ч., іст.
У Росії – поліцейський чиновник, начальник усіх пожежних частин столичного або губернського міста.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брандмайор — брандмайо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- брандмайор — БРАНДМАЙО́Р, а, ч., іст. Начальник усіх пожежних частин міста. Пожежними частинами міста керував брандмайор, який службово підпорядковувався старшому поліцмейстеру (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- брандмайор — Брандмайо́р, -ра; -йо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)