1. Орфографічний словник української мови

брандмайор

брандмайо́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брандмайор — -а, ч., іст. У Росії – поліцейський чиновник, начальник усіх пожежних частин столичного або губернського міста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. брандмайор — БРАНДМАЙО́Р, а, ч., іст. Начальник усіх пожежних частин міста. Пожежними частинами міста керував брандмайор, який службово підпорядковувався старшому поліцмейстеру (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. брандмайор — Брандмайо́р, -ра; -йо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)