1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

брандмайор

Брандмайо́р, -ра; -йо́ри, -рів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брандмайор — брандмайо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. брандмайор — -а, ч., іст. У Росії – поліцейський чиновник, начальник усіх пожежних частин столичного або губернського міста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брандмайор — БРАНДМАЙО́Р, а, ч., іст. Начальник усіх пожежних частин міста. Пожежними частинами міста керував брандмайор, який службово підпорядковувався старшому поліцмейстеру (із журн.). Словник української мови у 20 томах