1. Словник української мови у 20 томах

брандмайор

БРАНДМАЙО́Р, а, ч., іст.

Начальник усіх пожежних частин міста.

Пожежними частинами міста керував брандмайор, який службово підпорядковувався старшому поліцмейстеру (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брандмайор — брандмайо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. брандмайор — -а, ч., іст. У Росії – поліцейський чиновник, начальник усіх пожежних частин столичного або губернського міста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брандмайор — Брандмайо́р, -ра; -йо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)