брандмайор

брандмайо́р

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. брандмайор — -а, ч., іст. У Росії – поліцейський чиновник, начальник усіх пожежних частин столичного або губернського міста.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. брандмайор — БРАНДМАЙО́Р, а, ч., іст. Начальник усіх пожежних частин міста. Пожежними частинами міста керував брандмайор, який службово підпорядковувався старшому поліцмейстеру (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. брандмайор — Брандмайо́р, -ра; -йо́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)