бранль
БРАНЛЬ, ю, ч.
Старовинний французький танець, спочатку народний, згодом бальний.
Танець міг бути тісно пов'язаний із трудовою діяльністю, про що говорять назви: бранль прачок, бранль черевичників, бранль гончарів і т. д. (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)