броньовий

БРОНЬОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до броня́.

Ховаючи обличчя за охоронними щитами, вони [газозварники], краючи сталь, різаками вирізували броньові плити (О. Донченко);

// Покритий броне́ю (у 2 знач.).

Вранці в місто .. на повному ходу влетів маленький броньовий автомобіль (В. Собко);

На сувору війну громадянську, як солдата, у шлях бойовий слюсарі трудового Луганська повели паровоз броньовий (М. Упеник).

Значення в інших словниках

1. броньовий — броньови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. броньовий — -а, -е. Прикм. до броня. || Покритий бронею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. броньовий — БРОНЬО́ВАНИЙ у знач. прикм. (про автомобіль, поїзд, корабель і т. ін. — покритий бронею), БРОНЬОВИ́Й, БРОНЕНО́СНИЙ, ПА́НЦИРНИЙ (ПА́НЦЕРНИЙ). Хлюпотить у бухті мала хвиля, б'ючись в броньовані тіла кораблів (В. Кучер); Його машина броньова Грозою рине в даль (М. Бажан).  Словник синонімів української мови
4. броньовий — БРОНЬОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бро́ня́. Ховаючи обличчя за охоронними щитами, вони [газозварники], краячи сталь, різаками вирізували броньові плити (Донч., III, 1956, 413); // Покритий бронею.  Словник української мови в 11 томах