броньовик
БРОНЬОВИ́К, а́, ч., заст.
Те саме, що бронеавтомобі́ль.
В вибухах, у вирі Йшли броньовики (В. Сосюра);
Здіймаючи стовп куряви, раз у раз гуркотіли вулицею вантажні авто й броньовики (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)БРОНЬОВИ́К, а́, ч., заст.
Те саме, що бронеавтомобі́ль.
В вибухах, у вирі Йшли броньовики (В. Сосюра);
Здіймаючи стовп куряви, раз у раз гуркотіли вулицею вантажні авто й броньовики (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)