Значення в інших словниках
-
броньовик —
броньови́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
броньовик —
-а, ч. Те саме, що бронеавтомобіль.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
броньовик —
БРОНЬОВИ́К, а́, ч., заст. Те саме, що бронеавтомобі́ль. В вибухах, у вирі Йшли броньовики (В. Сосюра); Здіймаючи стовп куряви, раз у раз гуркотіли вулицею вантажні авто й броньовики (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
-
броньовик —
(-а) ч. 1. мол. Людина з повільною реакцією; дурень. ПСУМС, 10. 2. арм. Труна. ПСУМС, 10.
Словник жарґонної лексики української мови
-
броньовик —
Бронемашина, броненосець (мор.), бронепоїзд (іст.), бронетранспортер, панцерник, панцирник, танк
Словник синонімів Вусика
-
броньовик —
БРОНЬОВИ́К (спеціальний бойовий броньований автомобіль), БРОНЕАВТОМОБІ́ЛЬ, БРОНЕМАШИ́НА, ПА́НЦИРНИК (ПА́НЦЕРНИК). Кулемети з броньовиків різонули по всіх вікнах (О.
Словник синонімів української мови
-
броньовик —
БРОНЬОВИ́К, а́, ч. Те саме, що бронеавтомобі́ль. В вибухах, у вирі Йшли броньовики (Сос., Солов. далі, 1957, 105); Здіймаючи стовп куряви, раз у раз гуркотіли вулицею вантажні авто й броньовики (Донч., VI, 1957, 117).
Словник української мови в 11 томах