брязкучий
БРЯЗКУ́ЧИЙ, а, е.
Який бряжчить.
Напою ж я тебе із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)БРЯЗКУ́ЧИЙ, а, е.
Який бряжчить.
Напою ж я тебе із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)