бубніти
БУБНІ́ТИ¹, ню́, ни́ш, недок.
Те саме, що бубоні́ти 1, 3.
За дверима асистентської все бубніли два голоси, перебиваючи один одного (Ю. Смолич);
Через тиждень у дворі і в Стецька весілля було: музики бубніли, чарки дзвеніли (А. Свидницький).
БУБНІ́ТИ², і́є, недок., діал.
Набрякати, бубнявіти.
Бубніє пашня, як надворі мокро (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)