бузок
БУЗО́К, зку́, ч.
1. Густий чагарник родини маслинових із великими волотями різнокольорових запашних квітів.
Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому, на бузку (Л. Глібов);
Кругом хати росли кущі бузку та густі вишні (І. Нечуй-Левицький).
2. Квіти цієї рослини.
Марійка побачила маленького хлопчика з таким великим букетом бузку, що за ним майже ховалось його обличчя (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)