Значення в інших словниках
-
бузок —
бузо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
бузок —
-зку, ч. 1》 Рослина з великими волотями ясно-лілових, фіолетових чи білих дуже запашних квітів. 2》 Квіти цієї рослини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бузок —
БУЗО́К, зку́, ч. 1. Густий чагарник родини маслинових із великими волотями різнокольорових запашних квітів. Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому, на бузку (Л. Глібов); Кругом хати росли кущі бузку та густі вишні (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
-
бузок —
Кущ родини маслинових, поширений у Пд. Європі й Азії; бл. 30 видів; листки серцеподібні, квітки пахучі, білі або фіолетові, зібрані в волоті; в культурі численні декоративні види і різновиди; тверда деревина, придатна для токарних виробів; екстракт з квіток використовують у парфумерії.
Універсальний словник-енциклопедія
-
бузок —
Бузо́к, -зка́, -зко́ві, на -зку́; -зки́, -зкі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бузок —
БУЗО́К, зку́, ч. 1. Густий чагарник з великими волотями ясно-лілових, фіолетових або білих дуже запашних квітів. Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому, на бузку (Гл., Вибр., 1957, 87); Кругом хати росли кущі бузку та густі вишні (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах