булькатий

БУЛЬКА́ТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що банька́тий.

Карпо, хоч і непоказний з себе.., з товстими оддутими губами, з сірими, як у кота, булькатими очима .. Зате смілий, меткий, проворний (Панас Мирний);

Іноді з води витикається манісінька гостра голівка, й невеликі булькаті очі із жахом стежать за кожним рухом хлопця (С. Черкасенко);

Позуючи, повнощокий булькатий Хома надимався ще більше, “аби бути страшнішим” (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. булькатий — булька́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. булькатий — -а, -е, розм. 1》 Який має дуже опуклу поверхню; витріщений, вирячений, лупатий. 2》 Який має лупаті очі; витрішкуватий, лупатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. булькатий — див. витрішкуватий  Словник синонімів Вусика
4. булькатий — ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг.  Словник синонімів української мови
5. булькатий — БУЛЬКА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який мас дуже опуклу поверхню; витріщений, вирячений, лупатий. Карпа, хоч і непоказний з себе.., з товстими оддутими губами, з сірими, як у кота, булькатими очима.. Зате смілий, меткий, проворний (Мирний, І, 1954, 244).  Словник української мови в 11 томах
6. булькатий — Булькатий, -а, -е = банькатий. Диякон...., витріщивши булькаті очі, пер, наче з бочки, товстого баса. Мир. Пов. II. 60.  Словник української мови Грінченка