булькаючий

БУ́ЛЬКАЮЧИЙ, а, е.

Який булькає.

Через те, що мене завсіди зустрічають радісно та з вдячно простягненою рукою, я почуваю себе незвичайно затишно в сій вічно затягнутій блакитним присмерком кімнаті, з булькаючим чайником у кутику (В. Винниченко).