бундівський

БУ́НДІВСЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до бу́ндівець.

На основі використання архівних джерел, документів досліджується становлення бундівських організацій в Україні наприкінці XIX – на початку XX ст. (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бундівський — бу́ндівський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бундівський — -а, -е., іст. Прикм. до Бунд.  Великий тлумачний словник сучасної мови