бундівський

бу́ндівський

-а, -е., іст.

Прикм. до Бунд.

Значення в інших словниках

1. бундівський — бу́ндівський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бундівський — БУ́НДІВСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до бу́ндівець. На основі використання архівних джерел, документів досліджується становлення бундівських організацій в Україні наприкінці XIX – на початку XX ст. (з газ.).  Словник української мови у 20 томах