буржуйка
БУРЖУ́ЙКА², и, ж., розм.
Невелика залізна грубка.
Біля лежанки дошки обвуглені, тут стояла буржуйка у холодні зими (В. Дрозд);
Ми самі їздили в ліс, рубали дрова, обігрівали буржуйками приміщення (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)