буржуйка

буржу́йка 1

іменник жіночого роду, істота

про жінку

розм.

буржу́йка 2

іменник жіночого роду

залізна грубка

розм.

Значення в інших словниках

1. буржуйка — -и, ж., розм. 1》 Жін. до буржуй. 2》 Невелика залізна грубка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. буржуйка — БУРЖУ́ЙКА², и, ж., розм. Невелика залізна грубка. Біля лежанки дошки обвуглені, тут стояла буржуйка у холодні зими (В. Дрозд); Ми самі їздили в ліс, рубали дрова, обігрівали буржуйками приміщення (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. буржуйка — БУРЖУ́ЙКА, и, ж., розм. 1. Жін. до буржу́й. — Буржуйка! — сказав з люттю в голосі столяр. — Хіба в неї совість чиста? Невинних людей посадила до в’язниці… (Шиян, Гроза.., 1956, 213). 2. Невелика залізна грубка.  Словник української мови в 11 томах